ЕкономТепло
кожен кіловат має значення
м.Львів, вул. Плугова 8
(р-н Лікарні швидкої допомоги)
+38 (067) 100-12-74
+38 (099) 100-12-74
Відгуки
Ця схема подачі тепла давно завоювала серця економних жителів Західної Європи. Справді, в багатьох випадках такий вид обігріву є найбільш оптимальним і безпечним.
Типова конструкція теплої стіни передбачає розташування трубопроводу опалювальної системи усередині стіни. При цьому радіатори стають абсолютно не потрібними. Рівномірний розподіл тепла в кімнаті підвищує комфорт, знижує запиленість та зменшує витрати на підігрів теплоносія.
Для теплих стін, в яких теплоносієм є вода, використовуються труби з шитого поліетилену діаметром 10 мм.
Теплі стіни - це прекрасна альтернатива, якщо немає можливості встановити підігрів підлоги, наприклад, в гаражах, майстернях, складах, маленьких спальнях з двоспальним ліжком тощо. Можна комбінувати ці дві системи опалення. Особливості теплих стін:
Бічне випромінювання тепла найбільш комфортне для людей, до того ж немає сильних перепадів температури знизу та зверху. Стіни акумулюють та випромінюють отримане тепло, через це температура в приміщенні може бути нижчою на 2 градуси, але на комфорті це ніяк не позначається, а от на енергоносії дозволяє заощадити. Щоб максимально ефективно використовувати теплову енергію, не варто заставляти стіни меблями.
Теплі стіни більш ефективні, ніж тепла підлога в приміщеннях з підвищеною вологістю, наприклад, у ванній кімнаті, бо не витрачається енергія на випаровування води. Обігрів може монтуватися як на зовнішні стіни, так і на внутрішні перегородки. У другому випадку один контур може обігрівати відразу два приміщення.
Настінне вбудоване опалення може бути враховано в самому проекті будівництва котеджу.
Теплі стіни можуть слугувати не тільки для обігріву приміщення, а й для його охолодження. Для цього потрібно просто пустити охолоджену воду по трубопроводу. Такий спосіб набагато кращий за звичні кондиціонери, адже приміщення охолоджується природним шляхом при повній відсутності протягів.
Водяне опалення в стіні можна використовувати для обігріву двох суміжних приміщень. В такому випадку міжкімнатні перегородки повинні бути виконані з матеріалів з високою теплопровідністю - цегли або бетону, а труби використовуватись без теплоізоляційного шару. Тепло при такому монтажі розподіляється так: 70 % йде в ту кімнату, де покладена труба, 30 % - в суміжну (при відсутності теплоізоляції між приміщеннями). Це треба враховувати при проектуванні та розрахунках. Так можна економно розв'язати проблему опалення кількох кімнат, а в поєднанні з системою «тепла підлога» схема буде найбільш ефективною.
Теплоізоляція укладається зовні. Хоч це і призведе до перевитрат енергоносія на нагрів стін, зате точка роси буде зміщена в утеплювач, отже, не буде осідати конденсат. Залежно від методу утеплення (мокрий або вентильований фасад) підбираються матеріали:
Також потрібно правильно розрахувати товщину утеплювача: шар теплоізоляції повинен бути від 8-10 см. У випадку, якщо зовнішнє утеплення неможливе, можна укладати теплоізоляцію зсередини. Для цього зручно використовувати теплі панелі для стін з алюмінієвими вставками, які після розведення контуру зашиваються гіпсокартоном. Прорахунки в проектуванні теплоізоляційного шару можуть призвести до значних тепловтрат, тож варто довірити це фахівцям, які надають гарантію на свої послуги.
Якщо стіни взагалі не утеплювати, то помилковий розрахунок або затримка в регулюванні температури можуть призвести до значних тепловтрат через зовнішні стіни. Через велику різницю температур внутрішнього і зовнішнього повітря утворюється конденсація вологи з пари, що потрапляє з приміщення в зовнішню стіну при дифузії. В сильний мороз ця волога може замерзати, при замерзанні вода розширюється, а це призводить до руйнування стіни.
Завдяки оптимальним витратам палива на обігрів за один сезон вдасться заощадити близько 10 % енергоресурсів. Крім того, теплі стіни знижують в рази конвекційні потоки в приміщенні, тому пил не розсіюється в повітрі, що дуже корисно для людей з хронічними хворобами дихальних шляхів та алергіями. Для ефективної експлуатації потрібен циркуляційний насос набагато меншої потужності, ніж у звичайних системах опалення.
Теплі стіни відносяться до систем променевого теплообміну, тому їх рекомендується встановлювати в приміщеннях з мінімальною кількістю меблів. Найбільш оптимальними приміщеннями вважаються:
Розведення теплих водяних стін здійснюється горизонтально. Спіральний спосіб укладання ускладнює усунення повітряних пробок, тому його не використовують.
При цьому застосовуються такі матеріали:
На відміну від теплої підлоги, крок укладання труб не фіксований, бо невеликі перепади температури є допустимими. Можна використовувати змінний крок, щоб домогтися ідеального розподілу температури в приміщенні:
Контур укладається під штукатурку або під гіпсокартон (вологий і сухий методи). При монтажі сухим методом, щоб збільшити площу теплообміну на стіну кріпиться лист оцинкованого профнастилу. У пази укладається РЕХ труба, виготовлена за допомогою одного з методів зшивання (а, b, с). На профнастил кріпиться гіпсокартон.
У вертикальному низькотемпературному контурі швидкість теплоносія має становити мінімум 0,25 м/с. Напір води повинен бути досить сильним, щоб видавити повітря, яке може збиратися в системі. Теплі стіни підключаються до основної системи опалення через колекторний вузол, в якому встановлюються терморегулятори та автоматичний повітровідвідник.
Допускається монтаж теплих стін і в дерев'яних будинках. В цьому випадку підходить тільки сухий метод.
Поверхні стін, які мають ширину більше 4-х метрів, слід ділити на зони шириною не більше 4 м. Для компенсації термічного розширення штукатурок слід, в залежності від рекомендацій виробника штукатурних сумішей, передбачати температурні компенсаційні шви між зонами опалення / охолодження. Максимальні розміри зон опалення / охолодження REHAU при мокрому способі монтажу, які слід відокремлювати температурними швами, залежать від кроку укладання і способу з'єднання окремих зон.
Найбільш доцільний крок укладання труб:
Далі прокладають трубопровід. При цьому необхідно ретельно ізолювати відрізок трубопроводу, що йде від котла до стіни, щоб зменшити втрати тепла. Монтаж труби потрібно починати від підлоги з заданим кроком.
Після монтажу системи її закривають штукатуркою, перевіривши герметичність.
Подача теплоносія в настінний трубопровід допускається лише після повного висихання фінішного штукатурного шару. Система контролю і запуску повинна бути спроектована так, щоб регулювати або подачу води, або реверс.
Правильний монтаж та розрахунки – запорука довгої та успішної експлуатації, тож підхід «на око», навряд чи, спрацює. Замовити теплу стіну у Львові з розрахунком, підбором комплектуючих та монтажем, можна в компанії ЕкономТепло, що спеціалізується на системах опаленнях та водопостачання.